Теплообмінники водяні ВНВ243.2 — ВНВ243.1

   Мідноалюмінієві теплообмінники виготовляються як за параметрами та розмірами наявних стандартних калориферів (КП, КСК, КВБ, КВС), так і будь-яких інших нестандартних розмірів (від 200х200 до 3000х2000 мм) під практично будь-які задані параметри. Теплообмінники, що працюють на гарячій воді, називаються ВНВ-243, на парі — ВНП-243, на холодній воді, гліколо та фреоні — ВОВ-243. Виготовляються за європейською технологією, що забезпечує високу ефективність і енергоощадження. 

• На замовлення виготовляються повітродагрівачі ВНВ (водяні) нестандартного ряду, а також повітроохолоджувачі водяні та фреонові (ВВВ), замовлення приймається заповненим розмовним листом.
• Теплообмінники типоряду ГОСТ  можуть використовуватися як повітроохолоджувачі;
• На замовлення виготовляються парові теплообмінники типу ГОСТ (6-12 розміри).

За використовуваним теплоносіям теплообмінники поділяються на такі групи: — ВНВ 243 (повітрянагрівач водяний) — як теплоносія використовується гаряча вода; — ВОВ 243 (повітряхоохолоджувач) — як енергоносій використовуються холодна вода, розчини етиленгліколю та пропіленгліколю. Конструкція та технологія виготовлення цих теплообмінників загалом ідентичні. Конструктивні та технологічні особливості кожного типу будуть передбачені нижче. Теплообмінник складається з одного або більше рядів мідних трубок із зовнішнім діаметром 12 мм, ображених теплообмінними елементами у формі гофрованих пластин з алюмінієвої фольги завтовшки 0,12,0,25 мм. Трубки об'єднані в групи, кінці яких впаяні в колектори зі сталевих або мідних труб, через які відбувається вхід і вихід теплоносія або холодоагенту. Для з'єднання із зовнішньою системою на колекторах є спеціальні патрубки, що забезпечують зварне, нарізне або фланцеве з'єднання. За узгодженням із споживачем теплообмінники виготовляються з розмірами фронтального перерізу від 200 × 100 (мм) до 3000 × 3000 (мм). Нагрівання або охолодження повітря відбувається під час його проходження через теплообмінник у процесі взаємодії з мідними трубками й алюмінієвими пластинами. Порівнюючи зі сталевими калориферами, використання мідно-алюмінієвих елементів підвищує ефективність теплопередавання та знижує енерговитрати, але накладає додаткові вимоги до монтажу й експлуатації цих пристроїв. Конструкція водяних теплообмінників дає змогу забезпечити як прямоточну (керування руху повітря й енергоносія збігаються), так і протиточну (керування руху повітря й енергоносіння протилежних) схеми під'єднання води. Під час вибору схеми необхідно враховувати, що робота повітронагрівача в протиточному режимі дає змогу отримати збільшення 10% теплової потужності, а використання прямоточної схеми істотно зменшує ризик заморожування теплообмінника. За розрахушеної температури повітря на вході в повітронагрівач вище ніж мінус 15 °C доцільно застосовувати протиточну схему, як забезпечує ефективніший теплознімач, а за нижчих темпера$ турах — прямоточну, як безпечнішу. Для повітроохолодника застосовується тільки протиточна схема, тому що загроза заморожування немає.